Магія трамваю
П'еро
Магію вечірнього трамваю Відчути тяжко в багатьох містах. Там "Електрон" на коліях стрічаю, Душа ж старого прагне так, що жах. Як світло мерехтить у вікнах мутних, Як лампи тьмяно з стелі миготять, І стук коліс залізно-многозвучних Говорить на зупинці зустрічать. Шум двигуна і голос оголошень, Для когось може дискомфорт пустий. Для мене ж це мов черга із запрошень, Аби відчути дух святий нічний. І шкода, що у небуття відходить - Комфорт забрав у магії слова. Та як старий трамвай двигун заводить Ще місце маєм на дрібні дива.
2024-09-26 21:07:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Софія Губермайстер
Теж обожнюю вечірні трамваї.. в справді якась магія, особливо коли попадається пустий вагон та їдеш один
Відповісти
2024-10-03 14:03:58
1
Інші вірші поета
Чорнило З старого капища Без надії Любов інфіляція
Інші поети
Dr.Theo
@Foli_officiel
Jeon Jungkook
@xj_jk97x
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1383
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871