Магія трамваю
П'еро
Магію вечірнього трамваю Відчути тяжко в багатьох містах. Там "Електрон" на коліях стрічаю, Душа ж старого прагне так, що жах. Як світло мерехтить у вікнах мутних, Як лампи тьмяно з стелі миготять, І стук коліс залізно-многозвучних Говорить на зупинці зустрічать. Шум двигуна і голос оголошень, Для когось може дискомфорт пустий. Для мене ж це мов черга із запрошень, Аби відчути дух святий нічний. І шкода, що у небуття відходить - Комфорт забрав у магії слова. Та як старий трамвай двигун заводить Ще місце маєм на дрібні дива.
2024-09-26 21:07:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Софія Губермайстер
Теж обожнюю вечірні трамваї.. в справді якась магія, особливо коли попадається пустий вагон та їдеш один
Відповісти
2024-10-03 14:03:58
1
Інші вірші поета
Так Персонажам До Lublina Покинутий
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2328
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2566