Любов інфіляція
Слово "любов" пройшло інфляцію. Утратило сенс у наших вустах. Клянемось у ній - відчуваю фрустрацію. Живемо у темних, пошарпаних снах. Так легко говоримо, сакральне утративши. Так легко злітає із губ ошалілих. 3 роки? 2 місяці, нічого не значивши. Зникає туман з очей захмілілих.
2024-10-30 21:06:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2456
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12936