Луціана прокинулася з гарним настроєм, бо день був сонячним і ще тому що вона вирішила не забивати собі голову негативом. Після сніданку Луціана вийшла на прогулянку. І як завжди: була в пошуках цікавих знайомств. Луці любила навідувати цікаві спільноти і цього разу її вибір пав на магістрів магічних наук. Вони збиралися на першому поверсі житлової будівлі. Її вивіска «Кандидатство магістрів магії» була великими зеленими буквами і приваблювала здалека. Тож заінтригована Луціана увійшла в ті двері і перше що вона побачила-було зібрання тих самих магів. Їхній учитель високий молодий блондин проводив урок. Дискусія була в самому розпалі і Луці підійшла поближче аби чути про що вони розмовляють. Учитель замітив її, підійшов і привітався. А потім запросив до них в коло. Тема була про розширення свідомості і заглядання в минуле і не тільки своє але й віків які минули.
Він навчив своїх учнів входити в транс і бачити видіння. Луціана також вчилася разом з ними і в неї було видіння. Видіння про бар в якому вона була колись. От вона бачить його який він зараз і як вона там випиває,а вже в наступну мить бачить бар яким він був в попередньому столітті. Цікаво було спостерігати за тим, наскільки він змінився і це наштовхнуло Луціану на думку - що вона хотіла б випити в тому барі з минулого. Тоді люди були виховані а світ не був таким хаотичним і через ці критерії вона хотіла б залишитися там жити назавжди. Але за 10 хв. подорож в минуле була завершена і вона прокинулася. Жаль, що він не пропонував послуги переміщення туди в тілі й назавжди. Ну, поки що це не під силу навіть сучасній магії, тож нічого не поробиш -Луціані довелося з цим змиритися. Потім вона розповідала колегам на своїй новій роботі про цю неймовірну подорож, але оскільки вони були скептиками то дивилися вони на це повістування з недовірою.