K0MVXV
В мурашнику духота, Блиснуть мандибули, як катани. Єретик несе сірниковий хрест. Личинки підростають, заміняють старих. Старі помирають їх ніколи не згадають. Єретик несе солому, як тарантул кокон. Велика мамка холодно гляне на своє дитя, Презирливо відправить на плаху блудного сина. Єретик готується до свята, завтра весь мурашник буде радий! Він зупиниться лиш на пару хвилин, Хітин нагріється і тіло звареться з ним. Єретик в надії молиться великому богу. Лапки сплітаються до купи і піднімаються вгору. Він його не чує, бог самовіддано, себе лінчує. Мотузка навколо шиї, тримає бога живим, Ось-ось ноги підкосять, бог засинає і пожинає плоди. Сьогодні свято - аутодафе. Єретик горить - амбвівалент. Сотні мандибул разом клацнуть і все. Дійство скінчилось, робота нас жде.
2020-08-15 19:07:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9559