Не повертаються герої....
Старенька жіночка біля воріт Уже потухли її очі Нікого вже не виглядає І не пече хліб серед ночі. Бо сина відняла війна А онучок десь за кордоном А серце матері болить Що сина не побачать очі. І хай болить всередині назавжди І хай згора її душа У бога просить лиш одненьке "Ти поверни мені моє дитя Він був молодий, і гарний Мій син... І очі його голубенькі Я люблю його, будь ласка, верни Хай не щемить моє серденько" А руки старої худощаві такі І зморені працею тяжкою Беруть хустиину в'яжуть на чолі Не повертаються герої....
2023-03-24 19:27:24
9
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3041
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5064