Моє життя...
Анна Вишневська
Осінь... Листя опадає. Чай, гарячий шоколад. Вечір, книга аж до ранку Кава, навіть мармелад. Ранок, усмішка, вродлива Речі, одяг, перекус. Шлях, автобус і зупинка Метушня і світлофор. Тут вітання і обійми Поцілунки чарівні Потім знову до навчання Тягнуть нас викладачі. Так життя минає швидко Озирнулась, метушня Вечір, кава і зупинка От і все моє життя.
2023-03-24 19:13:34
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Приємний віршик) Теплий
Відповісти
2023-03-24 19:48:43
1
Анна Вишневська
@Н Ф Дякую ☺️
Відповісти
2023-03-25 06:09:00
1
Інші вірші поета
А я біжу... Ти живий- і мені цього досить Ми разом чи ні і це має значення... Їжачок
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112