Хвилини...

Анна Вишневська

Можливо навіть на хвилини Відчути запах твій і нотки сподівань Ти врешті-решт як ті перлини Любуєш око моїх навіювань Ти врешті-решт приїдеш, я це знаю Коли ми так далеко, але є Ти моя віра, мої сподівання У довге і щасливе майбутнє І ось неначе поруч ти, я сильно обіймаю Але я вже сумую, сильно так Бо знаю, що приїхав не надовго І може завтра я вже скажу "Прощавай!" Але ця мить! Хвилини ці з тобою Вони зі мною назавжди! І коли їдеш, знай що на частини Розпалась серце й боляче мені І та біль мене не відпускає Зі мною поруч зранку і вночі Лише коли в обіймах я тебе стискаю Та біль минає, хоч на хвилини...

2023-07-26 18:44:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анна Вишневська

@Н Ф Дякую 💗

Відповісти

2023-07-26 18:47:05

Н Ф

Спасибі Вам за створення романтичної атмосфери 🙃

Відповісти

2023-07-26 18:48:22

Анна Вишневська

@Н Ф 🥺💘

Відповісти

2023-07-26 18:49:02

Інші вірші поета

Без назви Снилися мені... Не повертаються герої.... Забираючи біль ...

Інші поети

Glory LoveWorld

@Glow_Heavenly_Broadcast

Vita Khut'ko

@vita_khutko

B I

@boredintrovert

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2588

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4663