Душевне одкровення
Таємний, тихий поєдинок Веде щодень моя душа. Забувши геть про відпочинок, Кудись серденько поспіша. Зізнаюся - я не з лякливих, Хоч плями має життєпис. Я увійду в ряди сміливих, Й скажу собі "Ану ж зберись!" Ніколи не буває пізно Душі утихомирить плач, І волю у кулак залізний, Зібравши, мовлю я: "Пробач..." Я не лиха. Лиш помилилась, Безгрішних в світі не бува, В мені тоді усе змінилось, Як правильні знайшла слова...
2020-11-05 15:12:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3542
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16766