Душевне одкровення
Ангеліна Пилипенко
Таємний, тихий поєдинок Веде щодень моя душа. Забувши геть про відпочинок, Кудись серденько поспіша. Зізнаюся - я не з лякливих, Хоч плями має життєпис. Я увійду в ряди сміливих, Й скажу собі "Ану ж зберись!" Ніколи не буває пізно Душі утихомирить плач, І волю у кулак залізний, Зібравши, мовлю я: "Пробач..." Я не лиха. Лиш помилилась, Безгрішних в світі не бува, В мені тоді усе змінилось, Як правильні знайшла слова...
2020-11-05 15:12:22
2
0
Інші вірші поета
Осінь(з книги "Заплутана історія кохання) Моїй кімнаті Зимовий етюд Два боки медалі
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16511
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1891