Дорога
Ангеліна Пилипенко
Не знаю вже, як зараз ти живеш, Ніяково "Привіт!" я не кидаю. Моя любов тоді не знала меж, Без тебе я би не сягнула раю. Чи ти кохав? Мені це невідомо. Здригалось серце? От у чому сіль. Немає відчаю, а лиш легка утома, Перегорів давно отой підступний біль. Із плачем не звертаюсь вже до Бога, У муках серце більш не знемага. Додому не була іще дорога Моїй душі так мила й дорога.
2021-09-02 18:45:41
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
давно хотіла придумати якийсь подібний каламбурчик)
Відповісти
2021-09-02 19:21:42
Подобається
Інші вірші поета
З днем народження, Королево! Королеві естради Зимовий етюд Лист для мами
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Chris
@khristina_khmelivska
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2355
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3428