Бойцы невидимого фронта
Все мы бойцы невидимого фронта, каждый день воюем сами с собой. Сегодня не хочу на работу, а завтра не хочу я с тобой. Этот город не наш, и люди другие. Мы уже не те, друг другу чужие. На расстоянии звонки, смс, чтобы глаза не видеть. Зачем встречаться, если можно обидеть. никто не вспомнит, все забудется, Видно наша мечта не сбудется. Серой краской все испачкано, стёрто счастье наждачкаю. Серые лица сквозь будни идут, без улыбок и счастья в глазах. В багаже что-то несут, тяжкий груз в сердцах
2023-01-14 10:30:40
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1768
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793