Бойцы невидимого фронта

Андрій Кравченко

Все мы бойцы невидимого фронта, каждый день воюем сами с собой. Сегодня не хочу на работу, а завтра не хочу я с тобой. Этот город не наш, и люди другие. Мы уже не те, друг другу чужие. На расстоянии звонки, смс, чтобы глаза не видеть. Зачем встречаться, если можно обидеть. никто не вспомнит, все забудется, Видно наша мечта не сбудется. Серой краской все испачкано, стёрто счастье наждачкаю. Серые лица сквозь будни идут, без улыбок и счастья в глазах. В багаже что-то несут, тяжкий груз в сердцах

2023-01-14 10:30:40

Інші вірші поета

Я дивлюся тобі в очі Говоріть без причини У любви нету срока Не боїмося ми ракет

Інші поети

Aila

@aila4u

Oh Sana

@hanine_writer

Ден Щусь

@apocalipt_b

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2214

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2868