Він душу дав, щоб ти пожив

Андрій Лісовий

Він душу дав, щоб ти пожив, Йому ціни немає вище, Поки ти спав, то він служив Його домівка - попилище... Він там ночує десь окопі, Зі страхом ранок зустріча, Ти ж тут, удома, у Європі, Вигулюєш елітне собача... Йому не треба твої гроші, У нього радість - боротьба, Будь просто вдячний за розкоші, За мирне небо в немовля...

2020-11-17 09:18:00

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Nadine Tikhonovitch

Наші немовлята, на жаль, не мають мирного неба...

Відповісти

2020-11-17 19:05:13

1

Андрій Лісовий

@NikAwerkiev можливо. Але національна свідомість стоїть вище будь-який грошей.

Відповісти

2020-11-19 08:53:34

Подобається

NikAwerkiev

@Андрій Лісовий сознательность социума безусловно дело благое, но как по мне, национализм к добру не приводит, это моё субъективное мнение, к сожалению Украина сейчас идёт по пути Германии в 1938-1939 года, вот только военный потенциал не такой и времена уже не те, а идея та же.

Відповісти

2020-11-19 19:39:29

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4985

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2441