Він душу дав, щоб ти пожив
Він душу дав, щоб ти пожив, Йому ціни немає вище, Поки ти спав, то він служив Його домівка - попилище... Він там ночує десь окопі, Зі страхом ранок зустріча, Ти ж тут, удома, у Європі, Вигулюєш елітне собача... Йому не треба твої гроші, У нього радість - боротьба, Будь просто вдячний за розкоші, За мирне небо в немовля...
2020-11-17 09:18:00
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Наші немовлята, на жаль, не мають мирного неба...
Відповісти
2020-11-17 19:05:13
1
Андрій Лісовий
@NikAwerkiev можливо. Але національна свідомість стоїть вище будь-який грошей.
Відповісти
2020-11-19 08:53:34
Подобається
NikAwerkiev
@Андрій Лісовий сознательность социума безусловно дело благое, но как по мне, национализм к добру не приводит, это моё субъективное мнение, к сожалению Украина сейчас идёт по пути Германии в 1938-1939 года, вот только военный потенциал не такой и времена уже не те, а идея та же.
Відповісти
2020-11-19 19:39:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7733