Це було в ніч, коли від дощу я тікав
Андрій Лісовий
Це було в ніч, коли від дощу я тікав, Прохавши бійців із бетону мене врятувать, Сред моря людей чогось я шукав, Сред моря бетону не прийня́тно спасать... І плакали янголи з неба Під сміхи земних демонят, А я все ішов і думав що треба Згадати за думи малих немовлят... Бо я ж посред міста мале немовля І знаю лиш тільки за чим я прийшов, Про мене у дощ не бетон вимовля, Живий сред живого. Своє я знайшов.
2021-08-21 08:11:45
2
0
Інші вірші поета
Усе не гра До гетьманів великих, до слави України... Лесі Українці Бісе-друже...
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1689
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9712