Жизнь

Анастасія Супрун

Колыбель. Пеленки. Плач. Слово. Шаг. Простуда. Врач. Беготня. Игрушки. Брат . Двор. Качели. Детский сад. Школа. Двойка. Тройка. Пять. Мяч. Подножка. Гипс. Кровать. Драка. Кровь. Разбитый нос. Двор. Друзья. Тусовка. Форс. Институт. Весна. Кусты. Лето. Сессия. Хвосты. Пиво. Водка. Джин со льдом. Кофе. Сессия. Диплом . Романтизм. Любовь. Звезда. Руки. Губы. Ночь без сна. Свадьба. Теща. Тесть. Капкан. Ссора. Клуб. Друзья. Стакан. Дом. Работа. Дом. Семья. Солнце. Лето. Снег. Зима. Сын. Пеленки. Колыбель. Стресс. Любовница. Постель. Бизнес. Деньги. План. Аврал. Телевизор. Сериал. Дача. Вишни. Кабачки. Седина. Мигрень. Очки. Внук. Пеленки. Колыбель. Стресс. Давление. Постель. Сердце. Почки. Кости. Врач. Речи. Гроб. Прощанье. Плач.

2018-02-09 15:37:11

Інші вірші поета

Останній раз Ми любим... Прощай Хлопчик-Сирота..

Інші поети

MuSeqHar

@museqhar

Олесь Орлянский

@immortal_sun

Mis Vi

@MisVi

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5102

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5457