Хлопчик-Сирота..
А він один, у цілім світі, Живе без ласки і тепла, Без материнської любові, і Без батьківського плеча. В його очах, горить надія Побачити нове життя, Сказати вперше, слово:"Мама, Відчуй моє серцебиття." Я завітав у дит будинок, Де жив маленький сирота, І він зустрів мене привітно, Із криком: " Люди..., Люди.., Так.., УРА!" Ми довго гралися, сміялись, Мені він казку розказав, І вже почав читати вірша, Й на слові "Мама"- замовчав. Я був не в силі пояснити, Що означають ті слова Й тремтячим голосом, крізь сльози, Промовив тихо :"Вже пора". Й тоді настала мить розлуки, Я повернутись обіцяв, Й він протягнув до мене руки, І міцно-міцно обійняв. В ту мить, усе перевернулось, А по щоці стекла сльоза. Я зрозумів, що значить-сам, Я зрозумів, що значить-сирота. Якщо тобі бува погано, й ти нарікаєш на життя, Згадай, як мучиться в цім світі, Маленький хлопчик-сирота.
2018-02-09 16:47:11
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
АНАСТАСІЯ ДЕМ'ЯНЧУК
Дуже трогає за душу молодець👍🏻
Відповісти
2018-03-02 09:23:58
1
Алексей Кумсков
Очень красиво
Відповісти
2019-03-16 13:24:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2973
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2241