Я зійду зі шляху...

Amareto

Я зійду зі шляху, зупинюсь. На обочині сяду техенько Серед трав заховаюсь Боюсь... В пітьму щоб не впасти Тримай мене ненько! Я не знаю чому Та сльози ллються потоком Я не знаю чого Стоїть наді мною тривога... А чи та це дорога? Чому я одна? Чи більше нікого на світі нема? Немає машин, і темні шляхи Як бути далі? Куди мені йти?! Зупинюсь на хвилину Затримаю подих Назад обернусь Щоб побачити море І в нього зайду, хай хвилі несуть Може додому я вже не вернусь...

2019-07-15 20:27:39

Інші вірші поета

Забудь і вирви Я слушаю тебя Безупречные не сломлены годами Екзамен не здано

Інші поети

رِينبـــو

@RawanEltheni

Ana T77

@ana_tanjina

Markiyan Pavliv

@Aspirationnel

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3087

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2456