Але не зразу, я боюсь
Amareto
Безхмарне небо - темнотінь Немає вітру - ти тут свій Буває часом - пропадеш Але не страшно, повернеш Відчую холод - одягнусь Чи стане сумно відвернусь Без тебе жити я навчусь Але не зразу - я боюсь На віки думала буде Та хвиля в море понесе Усі слова за вітром в мить Розвіяв ти всі наші сни Залишу серце на столі Обличчя в маску приберу Покажу людям та й тобі Вперед не зупиняючись іду.
2019-09-12 08:04:12
6
0
Інші вірші поета
Я потонула у мареві сна Я не шукатиму більше човна Забудь і вирви Моя рука в твоїй
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5608
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2456