Дитинство

Альона Бугар

Вже відцвів під вікном бузок, Заростає від стежки слід. І не чути смішних казок, Що розказував колись дід. Вже не рветься вишневий цвіт На пахуче п'янкий букет Не мурчить чорно-білий кіт, Й вірний пес вже мене не жде І не лине уже з вікна Запах яблучних пиріжків. Не п'янить, як колись, весна, Не лунає веселий спів... І куди ти, дитинство, мчиш? У який такий дивний край? Повернися хоча б на мить На хвилиночку завітай

2023-06-03 09:09:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Дивовижно😍

Відповісти

2023-06-04 17:05:39

Подобається

Інші вірші поета

Світ Волошкове небо Співає тихо... Для нескорених

Інші поети

Emily Prime

@Emily_Prime

Micah Flynn

@chubbypanda18

tata

@tata4u

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1612

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4223