Бутоны сердца
Внутри меня расцветают цветы Медленно, раскрывая бутоны. В них найдут приют мотыльки, Создавая в этом саду свои законы. А эти законы- жить и мечтать, Парить в высоте, как птица, Ценить людей, все замечать, Что вокруг прекрасного творится. Научиться плохое отпускать, Что в жизни, бывает, происходит, И обиды в сердце забывать, Поверить, что плохое все проходит. И тогда весь мир заиграет в красках, Когда научимся ценить то, что имеем. И придет тот самый, как в сказках, И вместе планету светом согреем.
2023-04-10 04:05:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2923
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5056