Зупинись
Ходиш ти по місту тихо Думаєш, летиш, кричиш Щось погасло десь там нишком І ось більше ти не ступиш. День і другий ти блукав Та настала мить прозріння Геть її ти ще не знав Запалав вогник спасіння. Світанок багряний, Дніпро тихий-тихий І скільки ще бродить таких як вони? Той час, як пісок невіжений, прудкий А я все тривожно питаю в ріки... І день знову буде, і ніч не одна Зміняться вони, як ота сатана Та невже я забуду отого вина Яке покривало тей смуток сповна. Промайне отей смуток безжальний і біль А світанок залишиться в серці моїм Спогад блисне і вийде весь хміль Наче хвиля розради над життям чужим.
2018-07-12 23:12:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1856
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4317