Забута любов
Я майже забула, я чесно вже майже забула, Тебе, наші дні і ті зустрічі поміж дощів. Любов моя, як корабель від причалу відбула, Вже не вернеться, так я думала собі... Вона ж вернулась гострим лезом І прямо в душу, так глибоко... Вона мукою стала легко, І не відходила, завжди збоку... Я її не віджену більше. Я не зможу, я просто слабша, Ніж тоді, коли був ти інший, І я також була інакша. Хай живе собі поряд зі мною, Я її не допущу знов близько. І ніколи не буду собою, Хай це буде і підло і низько.
2018-02-05 08:28:50
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10201
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13036