Попроси...
Alice Fantomhife
Ніч впаде на місто, як марево І сніг відбиватиме світло. Сховається місяць за хмарами, А вдень проростатимуть квіти Я тихо сміялась і пила до дна, І ділилася власним баченням Скажи, друже, у чому моя вина? Може, я помилилась з призначенням? Може, треба було, щоб отак все було? Може, тільки оце мало значення? Може, цілий мій світ у судомах звело, Щоби я попросила пробачення? І під теплим промінням і терня б цвіло, І було б моє правильним бачення, І в маленькому світі усе б зацвіло, Якби я попросила пробачення...
2018-03-19 19:35:25
2
0
Інші вірші поета
Поїзди і сни Місто, яке сниться Прошу... Добрі "друзі"
Інші поети
Твоя NATALI
@sunny_princess
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2500
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5510