Другові
Alice Fantomhife
Ти знаєш, як важко любити тебе? Коли мене наче і не помічаєш. Коли звиклий погляд мою душу рве, Коли я й не знаю, чи ти мене знаєш... А небо, як звично, таке голубе, А зорі і далі, і знову яскраві. Я іноді так ненавиджу тебе. Та все ж розумію, що люблю насправді. Ти, ніби та зірка, освічуєш шлях. Ти, ніби отрута, мене убиваєш, О як би хотіла розвіяти я Оте, чого так мені не вистачає... А як би хотіла забути це все, Не мліти від доторку ніжно-далекого. Я дуже хотіла б забути тебе... Та, навіть для мене це дуже нелегко. І знову чекаю, як зливи в полях, Невільного дотику мило-звичайного. Ти все ще, як зірка, освічуєш шлях. Та вже не мені, а комусь "надзвичайному"...
2018-02-02 20:23:32
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Дуже гарний та життєвий вірш. Читаючи його я розумію, що і сама знаходилась в такій ситуації яку ти описала у вірші, і це дуже незвично і приємно читати. Я просто обожнюю такі вірші де одразу відчуваєш сам мотив, настрій і зміст вірша. Дякую за такий чудовий вірш❤
Відповісти
2018-02-02 20:34:26
Подобається
Alice Fantomhife
@Юлія Гаргат Дякую за похвалу, мені дуже приємно, бо не завжди легко писати про почуття, які не так давно відболіли в мені самій... Ще раз дякую за увагу та коментар
Відповісти
2018-02-02 20:36:26
1
Юлія Гаргат
@Alice Fantomhife я дуже тебе розумію, бо і сама часто перебуваю в таких почуттях. Тому це заслуговує уваги, бо про почуття найважче писати)
Відповісти
2018-02-02 20:37:28
1
Інші вірші поета
Тобі Мости між душами Морська хвороба Холодна пора
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10184
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9557