Я стою перед...
Олександр Гусейнов
Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Кістлява стара простяга мені руку Дивлюсь на пальці гнилі і обдерті Мені не зпинити, цю, бісову суку! Я повертаюсь назад на 10 хвилин Я сиджу за столом із коханой людиной І в чому ж причина? Та є купа причин А я так зголоднів, давлюся вже слиной Її погляд таємний і в ньому загАдка Розгадати не хочу, не маю бажання У нас є вино, до вина шоколадка Ми без почуттів вдаємо кохання Я рОблю ковток, за ним роблю ще На обличчі їі з‘являється сміх Мені щось недобре, все тіло пече Я повільно вмираю, вона взяла гріх Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Я багато грішив і настала розплата Мене руки чіпають гнилі і обдерті Для мене у Пеклі звільнилась палата
2023-02-16 13:08:42
3
0
Інші вірші поета
НАШ РІДНИЙ ДІМ На кожен товар... ТРАТАТАМ Інтерв'ю з повією
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Huy
@huy_nguyen
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15139
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5580