Я стою перед...
Олександр Гусейнов
Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Кістлява стара простяга мені руку Дивлюсь на пальці гнилі і обдерті Мені не зпинити, цю, бісову суку! Я повертаюсь назад на 10 хвилин Я сиджу за столом із коханой людиной І в чому ж причина? Та є купа причин А я так зголоднів, давлюся вже слиной Її погляд таємний і в ньому загАдка Розгадати не хочу, не маю бажання У нас є вино, до вина шоколадка Ми без почуттів вдаємо кохання Я рОблю ковток, за ним роблю ще На обличчі їі з‘являється сміх Мені щось недобре, все тіло пече Я повільно вмираю, вона взяла гріх Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Я багато грішив і настала розплата Мене руки чіпають гнилі і обдерті Для мене у Пеклі звільнилась палата
2023-02-16 13:08:42
3
0
Інші вірші поета
Олесь, проблемний був мужик... Їхні тіла віддають холодом 5 хвилин Моє життя несолодке...
Інші поети
Hania K.G.
@ArkCrimson
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3112
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2352