Я стою перед...

Олександр Гусейнов

Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Кістлява стара простяга мені руку Дивлюсь на пальці гнилі і обдерті Мені не зпинити, цю, бісову суку! Я повертаюсь назад на 10 хвилин Я сиджу за столом із коханой людиной І в чому ж причина? Та є купа причин А я так зголоднів, давлюся вже слиной Її погляд таємний і в ньому загАдка Розгадати не хочу, не маю бажання У нас є вино, до вина шоколадка Ми без почуттів вдаємо кохання Я рОблю ковток, за ним роблю ще На обличчі їі з‘являється сміх Мені щось недобре, все тіло пече Я повільно вмираю, вона взяла гріх Я стою десь в пітьмі перед очима смерті Я багато грішив і настала розплата Мене руки чіпають гнилі і обдерті Для мене у Пеклі звільнилась палата

16.02.2023

Інші вірші поета

Мрія письменника Їхні тіла віддають холодом Я твій Термінатор... Вмій обирати

Інші поети

Vvasabi Sova

@vvasabi_sova

Nespassion

@Nespassion

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2556

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1894