Нове кохання
Олександр Гусейнов
Нове кохання охопило хлопчину Не звонить своїй, знаходить причину Чим менше чує, тим швидш забуває Серце одне, але двох вже кохає І знає що так поступати не можна Та стоїть на своєму душа безбожна Між двох вогнів не зна що робити Але вибір один потрібно зробити Перша звонить до нього і каже "сумує" Ніжні слова він з вуст видає А потім турботу вже іншій дарує І від цього душа повільно гніє Немов загнаний пес і нема порятунку Вихід закритий і всюди стіна Важко прожити без її поцілунку Від цих почуттів на серці війна Так поступати зовсім негарно Потрібно зробити нарешті свій вибір Гра почуттів виглядає бездарно Відносить любов в пустий грішний вимір Обидві красиві, обидві хороші По своєму кращі, не схожі на інших З своєю відносини в нього там довші А ця серце гріє за рідну не гірше І як тут обрати? Він просто не знає Питає пораду в своєї душі Вона все мовчить, вона лиш чекає А в ній проростають зради кущі
2020-02-28 20:46:00
20
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов ой дякую так мило, просто вся зашарілася)
Відповісти
2020-03-31 20:26:30
1
Олександр Гусейнов
@Вікторія Прохоренко 😊
Відповісти
2020-03-31 20:29:52
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов )
Відповісти
2020-03-31 20:30:27
Подобається
Інші вірші поета
На кожен товар... Ми зустрілися не в тому часі Морозна ніч кидає тіні МЕЛОМАН: Месник з Пекла
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Rose P. Silver
@dragonandfish
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2158
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16379