Мандрівка до...

Олександр Гусейнов

Я підвівся з підлоги, і побачив своє тіло Воно непорушно лежало на паркеті Я вже без відчуттів, дивлюсь на це сміло Я більше не числюсь на цій планеті Моя подорож, до Пекла мандрівка Кістлява з косою, то мій провідник Дивлюся на череп - Ти хлоп, чи дівка? Її мовчання душу тягне на крик Я там бачив трьохголового пса Я там бачив черепа і кістки Мороку й смерті устрашала краса Там квіти з зубами і в крові пелюстки Там душі в чанах в окропі киплять А чорти сміючись підкидують дров В чанах усі разом, неважлива стать Розплата за гріх, за грішну любов Там бродять по всюду пекельні потвори Там пахне горілим і смаженим м‘ясом До світу живих закриті коридори Цей світ не слідкує за звичним часом Мандрівка моя то квиток в один бік Грішник не матиме назад вороття Мій час на землі нещодавно вже стік А ти не спіши, цінуй своє життя

2023-02-16 13:10:49

Інші вірші поета

На кожен товар... Слово Ми зустрілися не в тому часі ВЕДМЕДИК

Інші поети

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

bubosik

@bubosik

ulia_sapphic

@ulia_sapphic

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3568

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3941