Щось нове
Як важко тепер відпустити, Як важко повірити знов. Моє серце знов обдурили, Моє сердце втратило кров. Я щиро тебе покохала, Впустила в душу свою, З тобою було спокійно, І зовсім не було жалю. А ти як і всі примар`і, Кинув мене на світанку, І знову лишилась одна, І знову як кіт на підвір'ю. "Моя це винна, не твоя" Цей текст уже як молитва. Закрилась моя знов душа, І ліків як завжди не треба.
2022-11-04 22:20:44
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3660
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3182