Чому?
ARTA
Чому ти просиш Всесвіт допомоги? Чи думав ти, що можеш сам? Що мусиш сам вирішувати долю? Що Всесвіт у житті твоїм не пан? Що кожне твоє рішення - це сходи Ти підіймаєшся повище, йдеш униз Лиш ти вирішуєш, які зробити кроки Чи не робити їх, вирішуєш лиш ти Чи думав ти, що пан своєї долі? Що лише ти вирішуєш куди іти? І чи іти? Як ні, то краще б вже подумать, щоб не втрачать дорогоцінні дні Бо на початку думаєш, що часу вдосталь Та потім розумієш, що насправді ні..
2023-10-25 19:32:17
3
0
Інші вірші поета
Зима Чи це моя споріднена душа? Відстань Лаванда
Інші поети
Legean_34
@Legean_34
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2140
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4683