16
48 годин, ці солодкі 16,
Зовсім трішки — і пташка летітиме вдаль.
Та куди ж дівся час, що не встиг наздогнати?
Наче тільки-но йшла зранку я у дитсад.
Вже за кілька ночей мені буде 16 —
Це звучить, як обійми Морфея, мабуть.
За останні роки я вже зовсім інакша,
Це вже навіть не я, там від мене лиш звук.
В голові часом чути фривольний цей стук,
Де думки гупотять, споминають моменти.
Все могло бути зовсім не так, як було,
Ти не зміниш однак, не відтвориш фрагменти.
Чи було би то краще, чи гірше, чи як?
Не було би тебе, як було би інак...
18.01.2025
2025-01-21 20:38:34
0
0