16

ARTA

48 годин, ці солодкі 16, Зовсім трішки — і пташка летітиме вдаль. Та куди ж дівся час, що не встиг наздогнати? Наче тільки-но йшла зранку я у дитсад. Вже за кілька ночей мені буде 16 — Це звучить, як обійми Морфея, мабуть. За останні роки я вже зовсім інакша, Це вже навіть не я, там від мене лиш звук. В голові часом чути фривольний цей стук, Де думки гупотять, споминають моменти. Все могло бути зовсім не так, як було, Ти не зміниш однак, не відтвориш фрагменти. Чи було би то краще, чи гірше, чи як? Не було би тебе, як було би інак... 18.01.2025

2025-01-21 20:38:34

Інші вірші поета

Чому? Я забуду все завтра Вона писала вірші Душа

Інші поети

Дмитрий Карпин

@dkarpin

Clary Lorraine

@clarylorraine

Colorless

@Colorless

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3293

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2049