Стремление
Я слышу только сплетни Огорчают, унижают Только месть и только жалость Злость бессмысленный не испаряют. Но ведь сердце само кричит Одинок я, нет никто ведь. Столько грусти на душе лежат. Испарённые слова не слышно, Но чувства всёравно кричат. Крепко держать надежду сложно, Бессильна я, с заботами. Не знаю я: как всё сделать? Сдатся, плакать или бороться, Или всё таки перестать думать, Как так, в стремлении нет смысла?! Слёзы текут, щёки горят. но одно я точно знаю, До высоте, до синего неба, Орёл парющий особенную историю расскажет.
2019-09-05 15:39:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4777
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4931