Одинокая душа
О душа, моя одинокая душа, Как велик печаль твой. Лежу на земле, сматрю на голубого неба. Вижу, как облака плавают, Вижу, как птицы парят, Как канарейка паёт о свободе, Ничего её не порадует так. Я как птица в клетке, Задаю вопрос душе одинокой: Смагу так парить, так свободно дышать? Не принадлежу я этому миру, Не знаю, что я здесь вообще делаю. Само место так кричит в ушах... Не потеряла я рассудок, Не потеряла я позитивность, Только боль утешить не смогла. Не в депрессии я папала Не интровертом вовсе я стала, Только чувства угаманить не в силах была. Так стала душа одинокой. О себе лишь в стихах рассказала, Сваю натуру в песнях приобрела. Утешение желаемое в друзьях нашла.
2019-09-20 19:09:39
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1350
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8044