3. 18

Zelenka

Цілуй мене! Цілуй мої уста! Цілуй мені мої зелені очі! Як довго я шукала по містах Таких як ти! Та іншого - не хочу. Тримай мене! Я волі не люблю. Я народилась з крилами покірних. Вони не треба. Я їх підпалю, Хай сиплють сажею на світ з хребетів гірних. Веди мене! Тобі - моя рука, Тобі всі мої зорі і вулкани. Тільки душа моя - чутлива і крихка, - Була б зігріта ніжними руками... Цілуй! Що мала - все тепер твоє, Не зрадь лише. Я хочу знати точно, Що я твоя. Що ти у мене є. Сьогодні. Зараз. Вічно й остаточно.

2018-04-29 21:40:20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Zelenka

дякую)

Відповісти

2018-04-30 20:46:26

Подобається

Kkey

Не знаю украинского, хотя.. тут и так всё понятно) 5/5

Відповісти

2018-05-01 01:06:10

Інші категорії

Подійні Філософські Гумористичні Радісні вірші Соціальні Для підлітків

Інші поети

Mesa

@mesa

Luna

@Moon_Luna_

Carla Gaona

@KuroShiro

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3266

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1244