Осінні будні
Холодний чай, пусті розмови Осіннє листя багровіє за вікном Я в'яжу шарф, малюю Персефону Пишу вірші , але не про любов. Порожні вулиці, дідусь на скрипці грає Останні гроші кину я в чохол Він зніме шляпу, та на серці тУга Чому він має мерзнути ось тут ? У вікнах - світло, а мені самотньо. Можливо кішку скоро заведу. А може це купити укулеле? На музику останні гроші хай підуть. Темінь на вулиці, і дощик Кап-кап-кап. Він ллє, тому придбаю парасольку. В'яжу не шарф, в'яжу вже покривало. Саме воно зігріє восени. Проте не тіло , а душа тепла бажає. Людину, що розтопить тонкий лід. І просто скаже : "Я тебе кохаю. Сьогодні, завтра, вчора і навік".
2020-10-07 19:41:36
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Просто Расік
Це тепер мій улюблений вірш😍
Відповісти
2020-10-07 19:42:42
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6289
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2530