Ти
Твій голос позбавляє мене мови В очах твоїх я хочу потонути Я ладна слухати усі твої промови Лише щоб на секунду поруч бути Я впевнена, що ти мене не знаєш Коли ідеш по вулиці - минаєш. Я звикла до байдужості людей Але твоя дається найскладніше Твій запах зводить з розуму мене З усіх він найприємніший й найгірший Та не жалкую я про почуття Бо відчуття любові неминуче Вірші Костенко згадую щораз "Як пощастило дівчинці в 17"
2020-01-20 08:48:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7050
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2735