Герої
Юлічка Наконечна
Ти бачив як ангели в небо летіли так так саме в небо а не навпаки від пострілів влади отак от відлетіли до Бога вкраїнські сини 😐 Сьогодні не в силі і сильні змовчати бо серце від Болі кричить коли на Майдані відспівують Сотню що вічність у славі до Бога летить "Матусі гордіться своїми синами бо душу і тіло зложили свої" Чи наші стяги не вдосталь побачили крові? Хіба наші предки хотіли такого життя? Ми варті того, щоб зростали у Мирі й Любові назад до ярма немає вороття. Настав час порвати усі ненависті кайдани. Кривава ялинка на жовто-блакитному тлі. Усіх українців з'єднали не тільки Майдани а й віра в життя і любов до своєї землі Бо нас не зламали ні голод ні війни й гармати!! Чому за Вкраїну доводиться нам умирати? Коли за для неї так хочеться віддано жить?!
2018-05-23 19:10:30
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Панк
Дуже круто написано😍😍😍👍! Але над віршовим розміром ще варто попрацювати😉
Відповісти
2018-05-25 15:22:36
1
Юлічка Наконечна
@ Панк дякую
Відповісти
2018-05-25 15:23:02
Подобається
Стренжер
🇺🇦❤️👍
Відповісти
2018-06-20 19:21:49
1
Інші категорії
Для дітей Філософські Радісні вірші Сумні вірші Історичні Подійні
Інші поети
Юлія
@loveislife
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15465
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4760