Зимова таємниця
Підійми голівку і відкинь думки. Подивись, що бачиш у красі? Маленькі мерзлі крапочки Ніжно опинились на чолі й щоці. Невеличкий білий вихорець Повернув голівку до віконця. Тепер ти ніби мандрівець, Що мандрує світом цьоготворця. Пухнасті олені і сніговички Люб'язно лапками махають. А сніжинки, шишки і хмаринки Заворожувати всіх допомагають. А там ще далі світ чудес, Де миготять маленькі друзі. Ця кімната вже не має меж, Сьорбають жінки десь смузі. А в ночі, то справжнє диво. Де оживають персонажі з казок. Скільки ж за ніч таємниць приплило. Чи розгадаємо їх без підсказок?
2024-01-13 17:33:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3514
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2827