Вона керує мною
(18+)
Письменник ,Графоман,Поет таких як ти тут називають Проте усі навколишні тебе за дурня мають Говоритимуть вони- це взагалі не перспективно Одного дня коли ти відчуватемеш себе противно Коли емоції переповнятимуть твої думки Від того що давно ти не писав почнуться ломки Узявши в руки свою саму сильну зброю Ти на коліна не впадеш під натиском заздрісного рою Неси свої слова у самий центр битви Вірші твої просякнуті протестом це лезо бритви І шоб удосконалити свою пісню чи легенду Ти вбєш себе, у цьому вся концепція тут немає хепі енду А час то буде бігти а з ним твої уміння У труні холодній лежить твоє творіння В якись момент твоя примхлива муза зголодніє Не встигнеш зрозуміти як усе навкруги тліє стоїть вона у центрі битви , докурює цигарку хто з вас повинен пройти під тріумфальну арку ? ЕПІЛОГ Муза:Аплодисменти,браво,браво ти виграв дуель самим з собою Автор:Шараут моя Муза невже я зможу справитись з тобою ?
2018-07-16 13:51:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3985
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319