Вона керує мною
(18+)
Письменник ,Графоман,Поет таких як ти тут називають Проте усі навколишні тебе за дурня мають Говоритимуть вони- це взагалі не перспективно Одного дня коли ти відчуватемеш себе противно Коли емоції переповнятимуть твої думки Від того що давно ти не писав почнуться ломки Узявши в руки свою саму сильну зброю Ти на коліна не впадеш під натиском заздрісного рою Неси свої слова у самий центр битви Вірші твої просякнуті протестом це лезо бритви І шоб удосконалити свою пісню чи легенду Ти вбєш себе, у цьому вся концепція тут немає хепі енду А час то буде бігти а з ним твої уміння У труні холодній лежить твоє творіння В якись момент твоя примхлива муза зголодніє Не встигнеш зрозуміти як усе навкруги тліє стоїть вона у центрі битви , докурює цигарку хто з вас повинен пройти під тріумфальну арку ? ЕПІЛОГ Муза:Аплодисменти,браво,браво ти виграв дуель самим з собою Автор:Шараут моя Муза невже я зможу справитись з тобою ?
2018-07-16 13:51:32
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2240
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5604