Із рік крові

Марія Відьма Дергача

Із рік крові розлилися вОди, Охоронці зЕмної кори. Із зубів народилися гори. Німими ж вони були від природи. Сторожили хмари та небосводи. Камінці таємниці шепотіли страшні Хтось би почути їх змг Та не ми... Вогонь Змія, замовкне до пори Бо вирішить, веселкою чи горем підійти...

2021-10-27 18:37:28

Інші вірші поета

Ґудзики Я повертаюся Думки Звір

Інші поети

C A Quinn

@Hey_its_CC

Venti//

@ArchontOfFreedom

newOlyaPole

@newOlyaPole

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2664

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2015