Імператори
Марія Відьма Дергача
В старому палаці На зламаних тронах Сидять імператори Думають що вони маніпулятори А давно вже роз'їхалися по вагонах Той хто ними керує не називає свого імені Дає їм наказ і вони сидять смиренно. Вони стережуть щось що самі не відають Питання задавати вони не насміляться А якщо й буде той хто наважиться Того кара незмірна чекатиме.
2024-11-11 09:21:21
0
0
Інші вірші поета
Нікому не скажу Я одна Серія: Чорне та біле У сутінках
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Vera Gibson
@sissygibson
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4829