Минуле, майбутнє, теперішнє
На цей твір я надихнулася відомою французькою співачкою Mylène Farmer а саме її піснею L'horloge Завдяки її творчості я полюбила французьку. Минуле, майбутнє, теперішнє, Проходять крізь пальці. Не тримай, хай течуть. Вода у ріку переходить. Ріки стікають у море. А море... Це ж море... Секунди складають хвилини, Хвилини переходять в години. А години в дні, а дні В роки Роки, в яких щоранку прокидаюсь І знаю ти не знайдеш. Я позбулася минулого тепер Теперішнє в очі дивиться, А майбутнє запитує коли? А я скажу: ніколи. Розрубаю я гордіїв вузол. А ти сидиш чекаєш у стіни, Переконаний, що заслабка. Минуле, майбутнє, теперішнє, Не тримай, хай течуть. Я не повернуся, А минуле залишиться сивим. Минуле, майбутнє, теперішнє, Не тримай, хай течуть.
2020-04-12 18:09:02
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марія Відьма Дергача
@Boanerge вона одна з найкращих і я рада що я така не одна)))
Відповісти
2020-08-28 18:10:01
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2411