Cвітанок
Марія Відьма Дергача
Вовки ганяють по лісам Полюють в чащі за мерцями. Які поховалися і стирають Ті спогади Що в нас покрали. Бо як тільки ми згадаємо то станемо міцніші і лютіші І обовязково їх здолаємо. Вовки шукають їх знаходять і перемагають. За що ті їх люто ненавидять І єдине що лишається Чекати світанку і знову змагатися
2024-11-10 10:28:03
0
0
Інші вірші поета
Сонячні промені... Під вінець Загадаю загадку Океан
Інші поети
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3917
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4247