Крила

Виктория Клыкова

Я чекала на тебе довго, Крізь світи і незліченний час. Я просила хоч трохи турботи, Та отримала холод в очах. Ти зламав мої зранені крила І не дав долетіти до мрії... Що ж тоді я почути хотіла? І чи треба довіряти словам? Хто допоможе здійнятись з колін, Так, щоб очі горіли бажанням? Хто допоможе прийняти себе Після років жорсткого знущання? Я не знаю як вірити людям. І не знаю як бути собою. Я боюся підняти маску, Що зрослася навічно зі мною...

2019-12-11 21:33:43

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Alis Tulupa

Класс

Відповісти

2019-12-14 20:03:37

Alis Tulupa

😍😘

Відповісти

2019-12-14 20:03:47

Виктория Клыкова

@Alis Tulupa спасибо 😊

Відповісти

2019-12-14 20:46:22

Подобається

Інші категорії

Сумні вірші Вірші до свят Ода Вірші в прозі Історичні Пейзажні

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Markusha Zaretsky

@Zaretsky

Jason 顾杰

@Jason_gu_jie

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2786

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2226