Мечтать или не мечтать?
Oliver Schatz
Как долго я стремился к ней И вот сбылась моя мечта, прошло безумно много дней. Теперь в душе лишь пустота. Сражался за свою мечту, не спал я множество ночей И покорил я высоту, но вот не рад совсем я ей. Мечта исчезла. Счастье? Нет Я счастлив был немного лишь. Погоня за мечтою - бред. И снова грустный ты сидишь. И снова нужно ставить цель И двигаться вперёд опять. Брать штурмом снова цитадель И всё сначала повторять.
2021-03-11 23:36:27
27
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вероника Рубин
Немного грусные строки. Дарят задумчивость. Да, иногда новое страшно или не охота, и именно цели по списку двигают нас, заставляют расти духовно и физически дарят силы пробовать сново. Хороший стих🙂🙂🙂
Відповісти
2021-03-12 07:18:57
1
Oliver Schatz
@Вероника Рубин Спасибо, милая, Вероничка, да, всегда нужно двигаться к новой цели. А без цели - совсем плохо. Клубничку тебе.
Відповісти
2021-03-12 11:04:07
1
Oliver Schatz
@Mary Поначалу - да, а потом скучнаааа
Відповісти
2021-03-13 20:37:45
Подобається
Інші категорії
Історичні Для дітей Сумні вірші Для підлітків Пейзажні Любовні
Інші поети
SH
@shyrasaur
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4151
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923