літо кличе
літо кличе розкладати всі за і проти розкладати всі букви на ноти а доти зберися, пакуйся, їдь, змирися цикл замкнувся а ти замкнув двері на які кожен день приходячи з міста дивився далі новий етап, нові звуки, нова волосся копиця час народити плеканого митця час сказати все що чекало час щоб сказатися Особисто я - за кохатися а на комусь не видно лиця, а на комусь лиця серед яких не впізнати гравця де твоя границя, хтось просто знає а хтось все життя вчиться
2020-02-14 11:18:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1922
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8359