Вірші
прощання
Минають дні
світять зірки
Горять вогні
я був на дні
там ці і ті
кричать мені
нирни
я по весні
не знав куди подіти
руки, пальці, губи
і на тлі
пустої тиші
З'явилась ти
і розплести
хотіла коси
куди нас носить
хто ми такі
на зовні не сказала
всередині кричиш
я так і знала
момент тепер
терпінню право
на виніс мозок
дих зайняло
убрало
мало не в пизду
пробач
я точно певен
тілом й духом
що люблю
її одну.
3
0
244
літо кличе
літо кличе розкладати всі за і проти
розкладати всі букви на ноти
а доти
зберися, пакуйся, їдь, змирися
цикл замкнувся а ти замкнув
двері на які кожен день
приходячи з міста дивився
далі новий етап, нові звуки, нова волосся копиця
час народити плеканого
митця
час сказати все що чекало час
щоб сказатися
Особисто я - за кохатися
а на комусь не видно лиця, а
на комусь лиця
серед яких не впізнати гравця
де твоя границя,
хтось просто знає
а хтось все життя вчиться
1
0
216