Catharsis
Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Химерной думки час до пестощів піти. Вітражним полум'ям розбиті ліхтарі, Тремтять в спокусах Всесвіту сузір'я. Трамваї сплять. І небо в час безсмертя Дощем зі струн грохоче в самовить. Таємний блиск дає акорд і мерехтить. Гойдають дроти без кінця безжальні вітри. Бринить орган. Криштальні хмарочоси Відображають шлях зірок прозорим склом. Квартали, площі, магістралі – все кругом Закрили крилами безстрашні альбатроси. Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Шалене місто розгортає контрданс. І доки серце не згасає в цей романс Я бачу вічність поза межами штормління.
2020-04-26 16:11:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vlad
«Химерний» - це епітет, яким можна описати мінливі, фантастичні моменти або речі. А «вітри» - це «вітер» в іншому відмінку. Не помітив, що перше слово пишеться через «и», а друге – через «і». Моя провина, до української звертаюся нечасто. Дякую за коментар 😌
Відповісти
2020-04-26 20:19:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1615
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2531