Catharsis
Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Химерной думки час до пестощів піти. Вітражним полум'ям розбиті ліхтарі, Тремтять в спокусах Всесвіту сузір'я. Трамваї сплять. І небо в час безсмертя Дощем зі струн грохоче в самовить. Таємний блиск дає акорд і мерехтить. Гойдають дроти без кінця безжальні вітри. Бринить орган. Криштальні хмарочоси Відображають шлях зірок прозорим склом. Квартали, площі, магістралі – все кругом Закрили крилами безстрашні альбатроси. Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Шалене місто розгортає контрданс. І доки серце не згасає в цей романс Я бачу вічність поза межами штормління.
2020-04-26 16:11:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vlad
«Химерний» - це епітет, яким можна описати мінливі, фантастичні моменти або речі. А «вітри» - це «вітер» в іншому відмінку. Не помітив, що перше слово пишеться через «и», а друге – через «і». Моя провина, до української звертаюся нечасто. Дякую за коментар 😌
Відповісти
2020-04-26 20:19:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1383