па|губний
цей світ мертвий  у ньому все вищерблено як атракціон безглуздого цирку він немає більш затишної ніші ніж тортури повітря тяжкі бетонні уламки гора мотлоху і асфальтований страх покидає знаряддя праці мене як інших не існує все розчиняється від доторку в прах коли вода терпка і безглуздий потік думок стаю у куток, де осоружні стіни зі щебеню давлять до землі сьогодні ти ж и в и й? прикидаєшся совою подрібненим камінням купа справ купа дат купа назв придумані до мене і які не потрібні щоб забути а лиш очевидність хоч розум скутий я не права я не маю думки мене покинуло слово відсьогодні виколоті обломки я подарую в конверті з нарисом літака стукни по кнопці навроч косяк птахів які поклюють худорляві ключиці які товстіші за спиці мого вигаданого життя просте ревище звуків остудить мій мозок стадія манії перейде в осаду і знов прекрасне ява увірветься на  крихкі грані  [я т в о я]
2022-11-11 23:19:22
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2535
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9439