Нарешті настав мир
Вона була одна Стояла над рікою Сумна Її не хвилювали рани Не так вже й боліли Недавні шрами Їй не було так важко Як в ті часи Коли вдягала каску Її ласкав легенький вітерець Та вона знала Не повернути тих сердець Уже в повітрі не було Ні попілу, ні диму Усе знову зацвіло І не свистіли більше кулі Усе пройшло Жахіття вже минули Небо не було землею Земля небом Вона стояла зі спокійною душею Цвіли квіти Там, в далечині Червоні квіти Неначе кров пролита За цю землю Яка сльозами вмита Маки - квіти війни Такі ж тривожні І сумні А там степи Розтоптані, пожовклі Там де ховались снайпери Вона боялась знову їх побачить І як вже стріне Нічого не пробачить Земля кричала Плакала Стогнала Не помічали тої муки Бо чули Лише битви звуки Та зараз тихо Настав мир Минуло лихо Вона була одна Стояла над рікою Сумна Вона опустила гвинтівку Задумалась: "То це і є кінцівка?" Вона усе пережила Боялась, плакала Але боролась до кінця Одна квітка - крапля болю Та кров товаришів Що полягли на полі бою Але усе це не дарма Бо квіти значать Що ця земля жива Навколо було тихо Вона відкинула гвинтівку Схопилася за серце Впала на коліна І голосно кричала: "Я жива Я дочекалась Нарешті настав мир"...
2021-04-03 20:16:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1352
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1216