Поет

Вікторія Яковчук

У мені помер поет Уже вкотре, застрелений цензурою Яка, взявшись зі стереотипами в дует За волю розплатилася римованою натурою Ви вбили поета Мовчки оголосили війну Якщо долю вирішує підкинута монета То хто тоді назве їй ціну? Поет-романтик гине. У тім і ваша вина - Сподівались, що за ним будуть нові Але ж ні. Їх не було й нема Може й не моя війна, але ж в моїй голові

2021-04-01 13:26:21

Інші вірші поета

До біса гаманці Не забирай мене в тих... Не можна кохати за щось Час

Інші поети

Ari

@arneberg

Carla Gaona

@KuroShiro

Томас Глинвайн

@tom_glinvayn

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5085

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4956