Насилля
(18+)
Насилля... Якщо вже повівся хтось як тварина, І навіть над тілом твоїм забажав влади, Байдуже - достатньо доросла чи все ще дитина - Сама навряд чи зможеш добитися правди. Коли надто бажатиме порушити твій простір - Мовчи. Покірно лягай в його постіль. Поскаржишся - отримаєш соціальний розстріл: Тонни бруду, недовіри й власної злості. "Замалюй синці на тілі, Змий розтертий макіяж І витри сльози, бо на ділі Вони не допоможуть ніяк. Рукавами закрий на зап'ястях слід. Вийди і посміхнись, тут же гості! І байдуже, що той сивий дід Щойно заламував тобі кості. Байдуже на роздерту блузку. Сама винна. Чому вбралась отак?! Брехуха! Може причепити тебе на мотузку І тримати під наглядом, як скажених собак? Не подобається перспектива? Тоді мовчи. Подумаєш, торкнувся трохи! Сама спровокувала. Життя ще навчить До виходу з вікна рахувати кроки." Єдина радість, залишена суспільством - Поплакати в подушку, коли душа напівмертва, Бо чомусь, серед усього цього дійства, У них завжди винною виходить жертва.
2021-03-23 03:15:58
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3210
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6145