Місто
Місто дійсно чудове, правда, Але дечого йому не вистачає. Не знаю чи недолік те, чи вада, Що воно без тебе мене зустрічає. Тут шикарні театри й будинки, Але від них все ж віє журбою. Хочу, щоб проспекти, вулиці і навіть бруківка, Щоб і саме місто пропахлось тобою. Хочу самотньо вночі мандрувати, І наші прогулянки швидкою ходою Не уявляти, а просто згадати. Хочу, щоб це місто пропахлось тобою.
2018-11-22 00:21:22
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Прохоренко
Просто читаю вголос
Відповісти
2020-05-29 20:46:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1903
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3108